Місце, куди хочеться повернутися? Люди, поруч із якими почуваєшся своїм? Пам’ять, яку бережемо навіть тоді, коли повернення здається неможливим?

24 липня у просторі ГО «Чисті серця Калуш» відбувся вечір перегляду та обговорення українського фільму «Додому» (Evge).

Це глибока історія про батька і сина, які вирушають у складну дорогу до тимчасово окупованого Криму. Та їхній шлях — не лише географічний. Це подорож через втрату, мовчання, родинні конфлікти, пам’ять і пошук взаєморозуміння. Розмовляли про:

чому люди по-різному проживають горе;

що може приховуватися за суворістю, мовчанням і відстороненістю;
як війна впливає на стосунки між близькими;
чому культурна ідентичність, пам’ять і зв’язок із рідною землею залишаються важливими;
чи завжди дім є конкретним місцем.

Художня історія стала безпечним посередником для розмови про складні переживання. Кожен міг ділитися думками настільки, наскільки було комфортно, або просто слухати інших, не розкриваючи особистого досвіду.

Такі вечори — це не лише перегляд кіно. Це простір для діалогу, взаємної поваги та відновлення соціальних зв’язків. Саме завдяки підтримці партнерів ми можемо створювати у громаді місце, де люди з різним досвідом зустрічаються, чують одне одного та не залишаються наодинці зі складними переживаннями.

Дякуємо учасникам за довіру, щирість і дбайливе ставлення до історій та почуттів інших. Окрема подяка «Кіноклубу. Всеукраїнська мережа» за можливість легального показу українського кіно та підтримку культури змістовного кінодіалогу.

Захід відбувся у межах проєкту «Плече до плеча: ветерани та сім’ї ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя», що реалізується за підтримки Уряду Німеччини та GIZ / Civil Peace Service Ukraine.