Це була зустріч тепла, взаємної підтримки та тихої сили. Тут не потрібно “відповідати очікуванням” чи пояснювати, чому щось болить. Тут можна просто бути — поруч із людьми, які розуміють без зайвих слів.

Творчість у такому форматі — це не про результат і не “про красиво”. Це спосіб подбати про себе, зняти напругу, дозволити емоціям знайти безпечний вихід. Це можливість знову відчути себе живим, присутнім, здатним творити, а значить — відчувати та відновлюватися.

Під час зустрічі було багато тепла: хтось творив, хтось заглиблювався в себе, хтось просто слухав музику і був у моменті. Атмосфера довіри та спокою дала змогу побути поруч, не змагаючись, не доводячи, не тримаючи броню.

Для людей із досвідом війни такі групи — це ресурс. Це:
• зменшення внутрішньої напруги;
• повернення стабільності “тут і зараз”;
• безпечний контакт із власними почуттями;
• відчуття спільноти замість ізоляції.

Ми вдячні кожному, хто був. За чесність. За присутність. За довіру.
Ми продовжуємо бути поруч — спокійно, уважно, людяно.
Пліч-о-пліч

Захід відбувся в межах проєкту «Плече до плеча» за підтримки GIZ Civil Peace Service Ukraine