Ми живемо у часи, коли напруга, небезпека й невизначеність стали частиною реальності. Тривога — це не слабкість і не «помилка психіки», а природний сигнал тіла про напруження. Серцебиття прискорюється, долоні пітніють, з’являється відчуття напруження в животі або грудях — це спосіб організму сказати: «Я реагую на ситуацію». Це нормально

Як помітити тривогу:

• зверни увагу на відчуття в тілі: серце, руки, живіт, м’язи;
• зупинись на мить і запитай себе: я тут і зараз чи у постійних думках про майбутнє?;
• спробуй відокремити реальність від уявних сценаріїв — чи справді зараз є небезпека?

Як допомогти собі заспокоїтись:

• зроби кілька повільних глибоких вдихів;
• відчуй опору: ноги на підлозі, спину на стільці, дотик до чогось поруч;
• сфокусуйся на одному відчутті навколо: звук, запах, колір, предмет;
• не борись із тривогою — дозволь їй пройти хвилею; присутність «тут і зараз» допомагає стабілізувати стан.

Важливо пам’ятати:

Ти не зобов’язаний «триматися» постійно. Просити підтримку — це сила, а не слабкість. Якщо тривога заважає спати, працювати, спілкуватися, якщо з’являються панічні напади — звернися до психолога, сімейного лікаря або спеціалізованих служб. Підтримка існує, і ти не один/одна

Дбай про себе: відпочинок, здоровий сон, рух, спілкування, спільнота — усе це знижує рівень напруги та допомагає стабілізувати емоційний стан.

Інформаційний допис — поради від психолога.
Створений у межах проєкту
“Плече до плеча: ветерани та сім’ї ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя”
за підтримки Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD
GIZ Ukraine: Resilient Society
Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD