Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації для батька, який самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років, передбачена статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

Це реальна працююча норма у виключних обставинах, але зовсім не гнучка у трактуванні різних життєвих ситуацій. Законом визначено вагомі підстави, коли можливе застосування цієї норми, проте на практиці все значно складніше.

На жаль, навіть коли батько дійсно самостійно виховує дитину, а мама проживає окремо, реалізувати право на відстрочку майже неможливо через вимоги до документів. Що ж стосується ситуацій штучного розірвання шлюбу та «поділу» дітей між батьками суто на папері — сподіватися на позитивний результат у ТЦК взагалі абсурдно. Хоча, такі ідеї не рідко зустрічаються і зараз. Тут навіть судова практика доволі стала. 

Правовий аналіз цієї ситуації базується на чинних законодавчих нормах, де ключовою умовою є не просто факт спільного проживання, а саме самостійне виховання. Я б навіть сказала, виключно самостійне виховання.

І не за власним бажанням чи вибором, а через невідворотні обставини. Держава трактує цю норму дуже суворо: участь матері у житті дитини має бути повністю виключена з об’єктивних причин. 

Офіційний перелік документів, визначений у Додатку 5 до Постанови № 560, містить такий основний перелік: свідоцтво про смерть матері, рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою або вирок суду про відбування нею покарання. 

Ще є рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Якщо мати дитини жива, дієздатна і не позбавлена прав, то навіть за умови її проживання в іншому місті чи за кордоном, отримати його вкрай важко. Звичайне судове рішення про визначення місця проживання дитини з батьком ТЦК та СП не беруть до уваги.

Реальне беззаперечне право на відстрочку за цією нормою мають виключно ті батьки, які залишилися єдиною опорою для дитини через зазначені трагічні або юридичні обставини.

Законодавство вимагає беззаперечних доказів того, що мати взагалі не бере участі в утриманні та вихованні, що у реальному житті довести вкрай складно, навіть якщо чоловік дійсно несе весь тягар батьківства самотужки.

Наостанок варто пам’ятати, що наявність навіть абсолютно законного права на відстрочку за цією нормою — це лише половина справи, адже автоматично воно не реалізується.

Мало просто мати підстави, вкрай важливо належним чином, вчасно та юридично грамотно оформити весь пакет документів і подати його на розгляд комісії, тому не варто нехтувати допомогою фахівців та відкладати процедуру офіційного підтвердження свого статусу.

Через обмеження максимальної кількості символів, інформація наведена скорочено та в загальному вигляді.

Запрошуємо на консультацію для аналізу ваших документів.

Інформаційні дописи створені за підтримки проєкту “Плече до плеча: ветерани та сім’ї ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя” за підтримки Уряду Німеччини та Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD.