22 грудня відбулася подія, яка по-справжньому об’єднує покоління та дає надію

Цього дня ми провели зустріч ветерана з підлітками — теплу, щиру й водночас дуже символічну. Це була не просто розмова, а живий діалог про справжні цінності: свободу, людську витримку, мужність та відповідальність за своє життя і країну.

Ветеран поділився своїм досвідом служби, випробувань, втрат і сили духу, яка допомагає не зламатися. Підлітки уважно слухали, ставили запитання, говорили про страх і сміливість, про віру в людей і про те, як кожен може бути корисним уже сьогодні — у навчанні, волонтерстві, підтримці інших.

Особливо зворушливою стала участь у символічній акції-нагадуванні про зниклих безвісти, що відбулася на Алеї надії та віри. У тиші, з глибокою шаною, було винесено чорно-біле полотнище — знак скорботи, невизначеності, але також віри в повернення кожного, кого вдома чекають, за кого моляться, кого пам’ятають.

Ця зустріч стала важливим нагадуванням: пам’ять — це не лише емоція, це дія. Небайдужість, підтримка, готовність говорити та чути одне одного — це те, що робить нашу спільноту сильнішою.

Підлітки залишилися з глибокими враженнями, новими роздумами й усвідомленням того, що історія нашої країни пишеться живими людьми — героями, яких ми шануємо та пам’ятаємо.

Ми пам’ятаємо. Ми чекаємо. Ми не мовчимо.

Захід відбувся в межах проєкту «Плече до плеча» за підтримки GIZ Civil Peace Service Ukraine