27 червня в просторі ГО “Чисті серця Калуш” традиційно відбувся вечір перегляду та обговорення кіно.
Цього разу ми дивились глибоку й болючу стрічку — “Бачення метелика”.

Це фільм не про війну, а про її наслідки. Про полон. Про повернення. Про пошук себе.
Про біль, який не завжди можна сказати словами.

Під час дискусії одна з учасниць — мати ветерана — сказала:
“Я тепер розумію мого сина, який повернувся з війни…”
Ці слова — найважливіша причина, чому ми проводимо ці кіновечори.

“Бачення метелика” не дає готових відповідей.
Але воно змушує відчути, замислитись, поставити запитання.
Бо щасливий фінал — це не лише повернення з полону,
а й довгий, складний, але можливий шлях реабілітації, відновлення та прийняття.

Дякуємо всім, хто був поруч цього вечора.
За чесність. За діалог. За розуміння.

Наші кіновечори відбуваються в межах проєкту
“Плече до плеча: ветерани та сім’я ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя”
за підтримки GIZ Civil Peace Service Ukraine

#ЧистіСерцяКалуш #Кіновечір #БаченняМетелика #ПлечеДоПлеча #ПсихологічнаПідтримка #Кінотерапія #ВетеранськийДосвід #GIZ #CPSUkraine #ПоверненняЗВійни #Реабілітація #ВійнаІПсихіка